Науково-методична діяльність

Стаття в газету "Обрій"

Значення виховних заходів у формуванні пізнавальних, світоглядних та патріотичних поглядів учнів сучасного вищого професійного училища

Вивчення історії рідного краю є одним із найважливіших чинників формування пізнавальних, світоглядних та патріотичних поглядів вихованців училища. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С. Грушевський. Ці слова є своєрідним кредо у виховній роботі класного керівника.

Вважаю, що класний керівник - найнеобхідніша людина для учня в сучасному вищому професійному училищі. У нього незвичайна місія: не тільки керувати, направляти, але й навчати молодь мислити, обговорювати актуальні теми, спілкуватися з учнями та їх батьками. Реалізувати цю місію допомагають різноманітні за тематикою виховні години, які не є традиційними уроками, а призначені для щирих розмов про людські цінності, історію рідного краю, про вплив найкращих рис наших славних предків на менталітет прийдешніх поколінь Запорізького регіону.

Одним з таких заходів, який особливо запам’ятався учням та колегам училища, став відкритий виховний захід за темою «Погляд в історію рідного краю». До цього заходу ретельно готувалися і класний керівник, і всі учні. Перш за все, з урахуванням творчих можливостей та інтересів вихованців навчального закладц їх було розподілено на пошукові групи. Кожна група отримала свої завдання щодо підготовки матеріалів про культурні пам’ятки міста Запоріжжя. Пошук необхідної інформації тривав 2 тижні, після чого було проведено обговорення та систематизація знайдених матеріалів, відбір найкращих фото та відеосвідчень для розроблення презентації за темою виховного заходу. Ще один тиждень було витрачено на монтаж слайдів цієї презентації.

Слід зауважити, що вибрані матеріали стосувались не всіх культурних пам’яток, а тих, що видались найбільш цікавими для учнів. Так, наприклад, надзвичайно зацікавились учні захоплюючою історією походу князя Святослава Ігоровича на Болгарію, підчас повернення з якої він імовірно загинув на схилах Дніпра у 972 році (науковці припускають, що місце загибелі Святослава Ігоровича знаходиться поряд з каскадами фонтанів «Райдуга» у Вознесенівському парку). Цій події було присвячено зведення 5-метрового бронзового пам'ятника великому полководцю у 2005 році.

Не залишились без уваги історичні події з життя Дмитра Вишневецького (Байди) - військового і політичного діяча, легендарного козацького отамана, першого із достовірно відомих козацьких гетьманів, який заснував фортецю, що захищала межі Польсько-Литовської держави.

На честь Дмитра Вишневецького на острові Хортиця у 2004 році встановлено пам’ятний знак, на якому закарбовано наступне: «один з перших козацьких гетьманів України, який у 1554-1555 роках збудував фортецю, започаткувавши Запорозьку Січ».

Ще одна пам’ятка, що розташована на острові Хортиця. «Тарасова стежка» - куточок заповідної природи, який відвідав великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури – Тарас Григорович Шевченко. Вважається, що саме цією дорогою від музею до мосту ходив Тарас Шевченко, коли був на острові влітку 1843 року. На стежці встановлено 7 гранітних стел. На кожній з них - цитати з творів великого українського поета, в яких він згадував Хортицю, Запорозьку Січ і Великий Луг.

В процесі пошукових робіт учні відзначили також наступні культурні пам’ятки: 11 скіфських курганів, які утворюють Скіфський шлях; Змієву печеру, 700-літній козацький дуб, пам’ятник Богдану Хмельницькому та інші. Всі досліджені історичні артефакти були розподілені на окремі тематичні розділи, які стали основою для створення цікавої презентації. Передбачалось, що ця презентація мала стати родзинкою всього сценарію виховного заходу.

Виховний захід розпочався зі вступного слова класного керівника, яка окреслила його тему, мету та завдання. Далі слово було надано лідерам пошукових груп, які представляли кожний свою частину досліджень. В процесі доповіді демонструвалась відповідна тематична презентація з музичним супроводом, яка містила обширний картографічний матеріал, ілюстративні і текстові матеріали. Окремі культурні пам’ятки супроводжувались коментарями не тільки доповідача, але й інших учасників заходу. Вельми цінним було наголошення на рисах характеру наших далеких предків, проведення паралелей між менталітетом історичних постатей України та нинішніх поколінь. На думку доповідачів, позитивними рисами українця можна вважати прагнення до свободи, неспокій і рухливість, неприйняття нав'язаного ззовні авторитету; шанобливе ставлення до жінки, визнання її провідної ролі в суспільстві і родині; прагнення оберігати рідну Землю, захищати Батьківщину, виявляти відданість та любов до неї; емоціональність, чутливість, ліричність; повага до природи, довіра до неї, її шанування та визнання високої значущості.

Відповідно до тематики пошукової групи учні мали змогу висловлювати власні думки, ставити питання, вести дискусію. Глибокого емоційного забарвлення заходу надавало декламування учнями віршів Тараса Шевченка («Якби ви знали, паничі», «Думи мої, думи мої»), читання уривків з романів «Богдан Хмельницький» Михайла Старицького та Івана Ле; виконання козацьких пісень («Ой на горі та й женці жнуть», «По діброві вітер віє).

Слід відзначити достатню активність вихованців училища у обговоренні історичних подій, що відбувались в Запорізькому краю, а також глибину висновків, які наводились ними в кінці заходу.

Позитивні думки висловили педагогічні працівники училища, які були присутні на відкритому заході, підкреслюючи актуальність теми та її зв’язок із сучасним життям українського суспільства, мотивацію учнів до дискусії, можливість відвертого обміну думками, врахування вікових особливостей учнів; позитивну психологічну обстановку; широке використання наочності; чіткість та організованість в процесі реалізації створеного сценарію; тематичне оформлення приміщення.

Загалом мета виховного заходу була досягнута. Учасники заходу ще довго висловлювали особисте ставлення до найвідоміших подій і видатних діячів рідного краю, а потім вирішили продовжити дослідження та викладати матеріали про культурні пам’ятки Запорізького регіону у соціальних мережах.

Отже, результати відкритого виховного заходу довели, що молодь відкрита до засвоєння нових знань про історію рідного краю, вона сприймає нову інформацію не відсторонено, а зацікавлено і усвідомлено, через емоційні переживання, небайдуже ставлення до духовних скарбів українського народу. Цей факт дає розуміння того, що в майбутньому учні будуть успішними, впевненими людьми, відповідальними громадянами, справжніми патріотами свої держави, які зможуть знайти шлях до стабільності, миру і злагоди в Україні.